Розділи сайту
Головні новини
Оголошено лауреатів Пулітцерівської премії-2019
Оголошено лауреатів Пулітцерівської премії-2019Одна з найбільш значущих премій США в галузі журналістики, літератури, музики і театру була вручені вчора в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.
Дослідники назвали найпопулярніші жанри аудіокниг
Дослідники назвали найпопулярніші жанри аудіокнигЛюбителі літератури обирають новий формат споживання
Дослідники назвали найпопулярніші жанри аудіокниг.
Шарджа названа новою книжковою столицею світу
Шарджа названа новою книжковою столицею світуТретє за величиною місто в ОАЕ об'єднає любителів літератури в 2019 році.
Чому не можна говорити ясно?
Чому не можна говорити ясно?
У всі часи спілкування відіграє важливу роль в житті кожної людини. І умінням правильно і красиво спілкуватися володіє далеко не кожна людина. У більшості випадків категорично небажано говорити ясно. Цей призводить вашу розмову в холодну і байдуже стан по відношенню до співрозмовника. Багато хто може з цим не погодитися. Але давайте розберемо більш детально причину такої думки, і до чого може привести використання в розмові слова - «ясно».
10 корисних життєвих порад і їх наукове обгрунтування
10 корисних життєвих порад і їх наукове обгрунтуванняЯк часто нам доводиться боротися з самим собою! З спокусою, з емоціями, з лінню ... Ось десять психологічних секретів, які допоможуть вам краще зрозуміти самих себе і взяти своє життя під контроль. Ну а спеціально для тих, хто не вірить «у всю цю психологічну нісенітниця», до кожного раді наведено розгорнуте і переконливе наукове обгрунтування!
Авторизація
Найпопулярніші книги
загрузка...

Скачати Богдан -Ігор Антонич

  • Розділ: Твори з української літератури |
«Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу», — сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича — цілісний, складний і цікавий світ людини, котра за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя.

У збірці поета «Велика гармонія» панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка «Три перстені» — ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі. Тут легко знайти «приземлені» біблійні реалії (варто згадати слова «Народився Бог на санях» із поезії «Різдво») й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані глибоким світосприйняттям:

Отак під небом неосяжним і безмежним

Ростуть і родяться звірята, люди і рослини.

Росте Антонич, і росте трава,

І зеленіють кучеряві вільхи.

Ми зустрічаємо романтичне трактування природи, навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе від довкілля чи вивищується над ним, а навпаки — може, скажімо, усвідомлювати себе деревом:

Стіл обростає кучерявим листям,

І разом з кріслом я вже куш.

З черемх читаю — з книг столистих —

Рослинну мудрість вічних пущ.

Наступна збірка поета — «Книга Лева» відкриває для нас світ Біблії. її основна ідея — зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу. Бо «Книга Лева» — це назва Євангелія апостола Марка. Головним мотивом збірки «Зелена Євангелія» — є містичне світосприйняття, де слово функціонує як магічні заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю. У цих віршах поет досліджує світову історію і природу, які виступають тут цілком релігійними процесами.

Але в останній збірці «Ротації» панує песимістичний світогляд, передчуття апокаліпсису — кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних форм.

Можливо, Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй творчості. Але головний елемент його релігійних пошуків— це роздуми про місце людини в світобудові, її прагнення зрозуміти природу взаємостосунків людства з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття.

Я не людина, я рослина,

а часом я мале листя...

Живу, терплю, й умру, як всі звірята...

Звірята й зорі, люди і рослини —

у всіх одна праматір,

природа вічна, невичерпна і невтомна,

хоч час крилатий з вітром лине...

(«З зелених думок одного лиса»)

Існування мислилось поетом як вічно змінне і життєстверджувальне. Хід думок у визначальному для творчості Антонича вірші «Пісня про незнищенність матерії» йде від часткового до загального — в світі панує колообіг, постійне народження одних речей і відмирання інших. Але трагічність людської долі — «народитися, щоб вмерти» — не лякає поета. Він оптимістично дивиться на світ, бо в ньому панує народження, як і тоді, коли на світ прийшов Ісус.

Особливе місце в творчості Антонича посідає його вірш «Вітер століть» з посмертної книги «Зелена Євангеліє». Твір переконує, що Антонич сприймає історію як безкінечний урок свободи і людських почуттів. Історія людства невпинно буде рухатися шляхом боротьби народів за свою незалежність і суверенні права, і, звичайно ж, за свою віру чи переконання. Поет також вказує на недосконалість людини, її дисгармонію зі світом природи.

Ось таємничіша природа

в безмежно первісній красі

(словами не розкрити тайн її).

Яка ж страшна оцього світу врода,

що отруїла дні мої...

(«Елегія про перстень молодості»)

Недосконалість заважає єднанню людини зі світом природи, перешкоджає свободі і щастю.

Хто сіє кров, той жне ненависть

(«Слово про чорний полк»)

Так відповів Антонич тим, хто вбачав у насильстві шлях до вдосконалення світу.

Своєю творчістю Антонич утверджував світ правди і добра. Поет вірив у розквіт національної культури, щасливе майбутнє рідного народу. Сучасних читачів не залишить байдужими поетова спадщина, бо, як писав Дмитро Павличко, «Антоничева поезія — це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».
  • Коментарі до книги [0]
<
<
Разом з цим завантажують:
  • Справжні людські якості (за творами Роберта Бернса)
  • Богдан -Ігор Антонич
  • Григір Тютюнник
  • Микола Вінграновський
  • Антонич Б. І. Поезії