Розділи сайту
Головні новини
Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги

Книги українською » Новини України » Сьогодні 100 років тому вперше застосували бойову хімічну зброю
загрузка...

Скачати Сьогодні 100 років тому вперше застосували бойову хімічну зброю

Повідомити про помилку
  • Розділ: Новини України |
Сьогодні 100 років тому вперше застосували бойову хімічну зброю Сторіччя тому на європейських територіях бушувала жорстока Перша світова війна, яка принесла мільйонні втрати людських життів і не менша кількість покалічених доль.


Серед значущих місць тієї війни особливе місце займає бельгійське місто Іпр. Був час, коли він конкурував з іншими найстаршими містами країни, але долею йому було призначено згадка в історії як місця, з яким пов'язана назва вкрай небезпечного отруйної речовини і районом найбільших жертв тієї кривавої війни, повідомляє видання «Біржовий лідер».
По всьому світу розкидані родичі тих солдатів, які воювали під Іпром. З Нової Зеландії приїхали до Фландрії Ненсі і її чоловік, щоб вшанувати пам'ять загиблого брата бабусі Ненсі. Він був 21-річним хлопцем, коли загинув на війні. Ненсі зізнається, що їй здається, що вона добре знала цього хлопця, який 18-річним пішов воювати на Першу світову війну в Європу, битися під британським прапором проти Німеччини, хоча насправді вона його звичайно ніколи не бачила.

Іпр і кошмар стали синонімами сто років тому.

Жертвами Першої світової війни стали мільйони, але ні в одному місці, де йшли запеклі бої цієї війни не загинуло так багато людей, як поблизу бельгійського містечка Іпр з північного заходу цієї країни. Особливо запеклі бойові події розгорнулися навколо так званого «Іпрского виступу», в цих боях загинуло та померло від ран приблизно 500 тисяч чоловік. Три великих битви сталося близько Іпра, але рівно сто років тому - 22 квітня 1915, німецькими військами тут вперше було застосовано хімічну зброю - газова атака із застосуванням хлору.
Пізніше, ще через два роки, тут же німецьке командування віддало наказ застосувати й інше отруйна речовина - гірчичний газ. Деякий час по тому цей газ і отримав назву «іприт», саме тому, що був застосований близько бельгійського міста. Не можна не сказати про досвід застосування хімічної зброї німцями, тому що він став жахливим з точки зору втрат. З урахуванням того, що іприт це газ, то його поширення цілком залежало від вітру, який траплялося міняв свій напрям і від хімічного отруйної речовини в муках гинули не тільки солдати противника, а й німецькі військові теж.

Важкі бої протягом декількох років, хімічна зброя та постійні артилерійські обстріли перетворили старовинне місто в Бельгії, який сперечався колись з Гентом і Брюгге, в символ жаху Першої світової війни. Чотири роки військових дій і важких боїв залишили від Іпра тільки руїни. Міністр уряду Великобританії, яким на той час був Черчілль, пропонував залишити міські руїни міста в якості пам'ятника тій війні. Однак за бажанням місцевих жителів місто був збудований заново, відновлена і старовинна архітектура. Нині в чудовому будинку, виконаному в готичному архітектурному стилі, під назвою «Палата сукноробів» розташовується музей, званий «На полях Фландрії».
Концепція музею склалася під впливом ідеї рок-групи Tindersticks з Британії. Спочатку, коли відвідувачі входять в музей їх відвідує відчуття, що вони стикаються з якоюсь рокітливі стіною, це інсталяція якнайкраще відображає посил музею. Назва цьому музею взято з віршів полковника з Канади Д. Мак-Крея, свої рядки він присвятив своєму бойового друга, якому було призначено загинути в цих місцях сто років тому. Ліричний вірш-некролог починається словами «На полях Фландрії маки зачервоніли».

Мак-Крей також давно помер від важкого запалення легенів, ще в 1918 році. Але залишився його вірш, слова з якого дали назву музею пам'яті, а згадані в ньому маки тепер символізують пам'ять про Першу світову війну. Ті, хто приходить в якості відвідувачів до музею, отримують браслет у вигляді цієї квітки. В браслеті знаходиться чіп, який допомагає підключитися до місцевого мультимедійного центру, що дозволяє здійснити пошук можливо власної історії сім'ї, гортаючи бібліотеку можна ознайомитися з даними про воювали, їх бойовий шлях та події пов'язаних з окремими особистостями, в тому числі дізнатися інформацію про місця поранення і загибелі.
Як розповідають музейні працівники, в цих місцях рідко бувають німці. Але одного разу трапився незвичайний випадок з приїздом двох німкень. Вони розповіли, що їхній батько А. Баур був похований в цих місцях в числі інших у братській могилі. Відповідна інформація є на надгробній плиті. Як стало відомо, Баур прибув на війну 21-річним бійцем і загинув в листопаді 1914 р, як і багато інших молодих людей з числа тих, хто вже в перший місяць війни загинув у німецькій армії, загальні втрати якої тоді склали приблизно 100 тисяч осіб . Батьки Баура отримали повідомлення про смерть, але через шість років він повернувся живий, як виявилося з французького полону. Після він став учителем і жив ще до 96 років.

Але більше на численних місцевих кладовищах з'являється все ж бельгійців, французів, англійців і приїжджих з інших країн світу - всього більше 300 тисяч відвідувачів щороку буває в музеї. Вечір у Ипре з кінця 20-х років закінчується однаково - у Мененські ворота - меморіалу полеглим у війну, де на плитах вибиті імена кількох десятків тисяч загиблих - тільки частини із загальної кількості загиблих людей, лунає сумний сигнал відбою, який сурмлять сурмачі.
  • Коментарі до книги [0]
<
<
Разом з цим завантажують:
  • Про гору, що верхом сягала неба
  • Біографія Василя Барки
  • Казка про Пливунчика
  • Казка - Іван мужичий син
  • Іванко — цар звірів