Розділи сайту
Головні новини
Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги

Книги українською » Українські народні казки » Казка - Вітрячок та польова миша
загрузка...

Скачати Казка - Вітрячок та польова миша

Повідомити про помилку
  • Розділ: Українські народні казки |
Казка - Вітрячок та польова миша
Серед широких полів стояв Вітрячок. Дули вітри, розносячи новини у всі кінці світу, і Вітрячок з тріском повертався, намагаючись не пропустити жодної з них.

Південні вітри повертали Вітрячка в одну сторону, а північні ― в іншу. Іноді він крутилася дуже швидко, іноді повільніше, але ніколи не було так, щоб Вітрячок стояв смирно.

Багато польових жителів Вітрячка побоювалися і близько до нього не підходили.

― Він такий тріскучий! ― шепотіли між собою кроти.

― До нього страшно підійти! Завжди тріщить! Розлякує всіх навколо!

― Еге ж! Еге ж! ― піддакували черв’ячки. ― Поряд з ним ритися неможливо!

Через це Вітрячок стояв сам-самісінький. І хоча завжди був у курсі того, що і де діється, поділитися новинами йому було ні з ким.

Якось у ті поля, де стояв Вітрячок, навідалася польова Миша. Маленька і сіренька, з писклявим голосочком і довгим хвостом, Миша виявилася дуже сміливою. Послухавши розмови місцевих жителів, вона вирішила сама довідатися, що ж це за Вітрячок такий, якого всі бояться. Вибравши момент, коли вітри трохи втихомирилися, Миша попрямувала прямісінько до Вітрячка.

― Привіт! ― привіталася Миша. ― Я ― польова Миша!

― Привіт! ― здивувався і одночасно зрадів несподіваній гості Вітрячок. ― Я ― Вітрячок.

Миша продовжила:

― Як справи? Чула, ти місцева знаменитість. Всі тутешні жителі тільки про тебе й говорять.

― Всі про мене говорять, всі мене знають, але ніхто зі мною не дружить, ― поскаржився Вітрячок.

― Хочеш подружитися зі мною? ― запропонувала польова Миша.

― Хочу! ― зрадів Вітрячок. ― Давай дружити!

― Давай! ― тоненьким голосочком пропищала Миша.

Вітрячок голосно задзижчав, повертаючись на вітрі, і задоволено залопотів крильцями.

― Тоді приходь до мене в гості хоч щодня! Приходь завтра! ― запросив Вітрячок Мишу.

― Добре, ― погодилася та.

Наступного дня Миша, як і обіцяла, прийшла в гості до Вітрячка.

― Ой, привіт! Як справи? — привітався Вітрячок, і, не вислухавши відповіді Миші, зразу затріщав:

― А ти знаєш, що я сьогодні чув? Північний вітер приніс новину про те, що бабаки на сусідньому полі весілля справляють. Вони такі маленькі й смішні, і вуха у них стирчать. Уявляєш? Вуха стирчать! Ха-ха! А ще наречена у бабаків така маленька і хвостата. Мені-то, звичайно, байдуже, яка там у них наречена, але, здається, що тут щось неправильно, якщо така хвостата ― і вже наречена. А ще північний вітер розповів, що поруч з бабаками, в норі, живе лисиця, якій взагалі ці весілля бабаків не до вподоби. Вони так сильно шумлять, коли святкують весілля, що лисиця їх постійно ганяє, ― без угаву тріщав Вітрячок.

Він з величезною швидкістю і без зупинки повідав Миші про те, що чув від північного вітру.

Потім Вітрячок згадав все, що чув від південного вітру, і переключився на новини з півдня. А згодом пригадав і новини, які дійшли ще вчора з південно-східним вітром, і захлинаючись приступив до переказу почутого від нього. Вітрячок все говорив і говорив, говорив і говорив, увесь день говорив, поки на вулиці не стало смеркатися.

― Ну, гаразд, ― у паузі між тріском несміливо перебила польова Миша чергову оповідь Вітрячка. ― Мені вже час додому. На добраніч.

― На добраніч! ― попрощався Вітрячок. ― Мені з тобою так цікаво! У нас така чудова дружба виходить. Приходь завтра!

― Добре! ― пообіцяла Миша. Голодна, так як весь день нікуди не могла відлучитися від розмов Вітрячка, і втомлена від величезної кількості почутого, вона попленталася додому спати.

Наступного дня Миша зробила, як пообіцяла: прийшла в гості до Вітрячка знову.

― Привіт! ― привітався Вітрячок, ще здалеку запримітивши свою подругу, та одразу ж, без угаву, затріщав. ― Як добре, що ти прийшла! А знаєш, що я чув з самого ранку? Кажуть, що сойки на нашому полі ― посварилися. Так-так! Уявляєш! Вони ж мирні пташки, а тут ― посварилися. І чорні вони, сойки, некрасиві. Не те, що ми з тобою! Ми не сваримося і ми прекрасні. Ось! Правда ж? Правда ж? Правда! ― сам себе запитував і сам собі відповідав Вітрячок.

І, як і попереднього дня, він базікав без зупину, переказуючи новини про своїх польових сусідів, птахів з найближчого лісу, риб з далеких морів і багато іншого, що приносили вітри і про що чув Вітрячок.

Миша знову сиділа і тихо слухала, не вимовивши ні слова. А коли настав вечір, почала прощатися. Тоді Вітрячок втретє запросив Мишу прийти до нього в гості.

― Добре, ― пообіцяла Миша. ― Прийду.

На третій ранок Миша знову прийшла в гості до Вітрячка. І цього разу, ледве її помітивши, Вітрячок став базікати про те, як провів ніч, про що міркував і чого б йому хотілося. А Миша сиділа мовчки і слухала. Так тривало цілісінький день.

Коли і третій день підійшов до вечора, Миша, перервавши базікання Вітрячка, тихо вимовила:

― Знаєш , взавтра я йду на інше поле. І ...ймовірно, ми з тобою вже не побачимося.

― Як? ― здивувався Вітрячок. ― Чому ти йдеш і кидаєш мене? Ми ж дружимо!

― Пробач, ― відповіла Миша. ― Ймовірно, я дружити не вмію.

Вітрячок весь затрясся і голосно закричав:

― Я тобі всю душу тут відкривав, всім з тобою ділився, розважав тебе, як міг, а ти мене зрадила! ― він скрипів і тріщав, показуючи своє обурення.

― Пробач, ― знову попросила вибачення Миша. ― Вибач мене, будь ласка.

― Ну і йди! Бачити тебе не хочу! Зрадниця! ― ображено, злим голосом тріщав Вітрячок.

Змахнувши сумно хвостиком, вся в сльозах, Миша повільно пішла геть. Всю цю сварку чули сусіди Вітрячка. Вітрячок та польова миша більше ніколи не бачились.

― Ой-ой-ой! ― зітхнули кроти. ― Хіба так дружать? Хіба у них була дружба? Миша робила тільки те, що цікавило Вітряка. Вітрячок, насправді, ніколи не цікавився Мишою. Вітрячок лише базікав про себе, пліткував, розкривав чужі секрети і обмовляв інших. Ось Миш, бідолаха, і не витримала.

― Так, бідолаха Миша! ― підтримали черв’ячки.

― І Вітрячок бідолаха, ― додали кроти.

― Чому це? ― здивувалися черв’ячки.

― Тому що Вітрячок так і не зрозумів, чому Миша не захотіла з ним дружити. Він не зрозумів, що того, з ким дружиш, потрібно поважати!
  • Коментарі до книги [0]
<
<
Разом з цим завантажують:
  • Казка - Золотий птах
  • Про гору, що верхом сягала неба
  • Казка - Звірі під пануванням лева
  • Яйце-райце
  • Казка про Пливунчика