Розділи сайту
Головні новини
- Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
- За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
- Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
- Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
- Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
- Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
- Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
- Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
- Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
- Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Мав батько трьох синів. І були вони дуже ліниві. Щоб їх прогодувати, працював батько, як віл, — чорнів від роботи, руки йому пухли, кров висікала з пальців, а сини ходили собі понад річками, лісами, висипалися у садку.
Каже їм батько:
— Сини мої, працюйте, бо тяжко вам буде, коли я помру.
А найстарший син говорить:
— Ей, тату, працюй, поки можеш, а ми будемо працювати, як тебе не буде.
— Та ти не вмієш нічого, — відказує йому батько.
— Я оженюся — буде жінка працювати.
Другий син говорить:
— І я оженюся.
І третій:
— Я так само зроблю, як і мої брати.
А батько працював-працював та й занедужав. Прийшли сини, питають:
— Тату, ти вмираєш, а що нам лишаєш?
А батько хоча і був бідний, але мав розумну голову, подумав і каже:
— Діти, шукайте в землі золото.
— А в якому місці ви закопали золото? — питають сини.
— Оцього я вам не скажу, — відповідає батько. — Копайте город, оріть ниву, садіть, обробляйте, збирайте — там і золото знайдете.
Полежав батько трохи та й помер. Прийшла зима, сини переїли все те, що батько насадив, а нового нічого не садили й не сіяли. На другу зиму голодують ліниві сини.
Пішов найстарший брат пари шукати — вернувся з гарбузом, пішов середущий сватати дівчину — не пішла за нього, пішов і наймолодший — ніхто не хоче ледарів.
Добули якось до весни, а навесні давай золото шукати. Перекопали весь город — не знайшли золота. Засадили картоплею — вродилася їм гарна картопля.
Пішли ниву копати. Скопали ниву — нема золота, але посіяли яру пшеницю — вродилася пшениця така пишна, така здорова! Помолотили, відвезли зерно до млина, намололи муки, напекли хліба, посідали свій хліб їсти, а наймолодший брат говорить:
— Ой, які ми, брати, дурні! Бачите? Золото вродилося. Правду нам тато казав, аби ми шукали в землі золото!
Брати повставали з-за столу, закотили рукави по лікті й взялися до роботи.
Відтоді земля давала їм золото: родився хліб. Вони дбали, все мали, скоро поженилися. Разом з жінками сходилися й при столі говорили:
— Якби-то наш мудрий батько тепер живий був, то і нам було б краще.
Книги українською » Українські народні казки » Казка - Закопане золото
загрузка...
- Розділ: Українські народні казки
|
Мав батько трьох синів. І були вони дуже ліниві. Щоб їх прогодувати, працював батько, як віл, — чорнів від роботи, руки йому пухли, кров висікала з пальців, а сини ходили собі понад річками, лісами, висипалися у садку.
Каже їм батько:
— Сини мої, працюйте, бо тяжко вам буде, коли я помру.
А найстарший син говорить:
— Ей, тату, працюй, поки можеш, а ми будемо працювати, як тебе не буде.
— Та ти не вмієш нічого, — відказує йому батько.
— Я оженюся — буде жінка працювати.
Другий син говорить:
— І я оженюся.
І третій:
— Я так само зроблю, як і мої брати.
А батько працював-працював та й занедужав. Прийшли сини, питають:
— Тату, ти вмираєш, а що нам лишаєш?
А батько хоча і був бідний, але мав розумну голову, подумав і каже:
— Діти, шукайте в землі золото.
— А в якому місці ви закопали золото? — питають сини.
— Оцього я вам не скажу, — відповідає батько. — Копайте город, оріть ниву, садіть, обробляйте, збирайте — там і золото знайдете.
Полежав батько трохи та й помер. Прийшла зима, сини переїли все те, що батько насадив, а нового нічого не садили й не сіяли. На другу зиму голодують ліниві сини.
Пішов найстарший брат пари шукати — вернувся з гарбузом, пішов середущий сватати дівчину — не пішла за нього, пішов і наймолодший — ніхто не хоче ледарів.
Добули якось до весни, а навесні давай золото шукати. Перекопали весь город — не знайшли золота. Засадили картоплею — вродилася їм гарна картопля.
Пішли ниву копати. Скопали ниву — нема золота, але посіяли яру пшеницю — вродилася пшениця така пишна, така здорова! Помолотили, відвезли зерно до млина, намололи муки, напекли хліба, посідали свій хліб їсти, а наймолодший брат говорить:
— Ой, які ми, брати, дурні! Бачите? Золото вродилося. Правду нам тато казав, аби ми шукали в землі золото!
Брати повставали з-за столу, закотили рукави по лікті й взялися до роботи.
Відтоді земля давала їм золото: родився хліб. Вони дбали, все мали, скоро поженилися. Разом з жінками сходилися й при столі говорили:
— Якби-то наш мудрий батько тепер живий був, то і нам було б краще.
- Коментарі до книги [0]
<
|
<
|