Скачати 2,5 млн. Молодих українських акціонерів можуть позбутися своїх цінних паперів

2,5 мільйона дрібних українських акціонерів можуть позбутися своїх цінних паперів через законопроекту, розробленого Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Більш детально про те, яким чином дрібні акціонери можуть бути позбавлені своїх цінних паперів.


НКЦПФР розроблено законопроект, згідно з яким дрібні акціонери в Україні можуть бути позбавлені прав власності на належні їм цінні папери. Після проведеної в країні приватизації близько 2500000 дрібних акціонерів так і не виконали вимогу закону "Про акціонерні товариства" та не відкрили рахунки в цінних паперах. Через рік після прийняття розробленого НКЦПФР законопроекту, які не виконали цієї вимоги акціонери будуть визнані відмовилися від прав власності на свої акції, і підприємство має викупити у них цінні папери за їх ринковою вартістю. Втім, на думку експертів, багато з дрібних акціонерів будуть тільки раді, позбувшись від своїх цінних паперів.
За словами Геннадія Журова, який очолює національний депозитарій України, в даний час в країні налічується приблизно 8 мільйонів акціонерів, тоді як кількість рахунків в обліковій системі становить близько 5,5 мільйона. Фактично, решта рахунки належать так званим "сплячим" акціонерам ". Закон" Про акціонерні товариства "набув чинності ще навесні 2009 року, і згідно з ним, всі акціонерні товариства країни перевести всі акції в бездокументарну форму до 29 жовтня 2010 року. Тому всі акціонери зобов'язані були відкрити рахунки в цінних паперах, проте даний процес до цих пір так і не завершений, і сьогодні в країні залишається близько 2,5 мільйона акціонерів, так і не відкрили дані рахунки.
Законопроект, який був розроблений НКЦПФР, пропонує позбавляти подібних акціонерів прав власності на належні їм цінні папери. Якщо через 12 місяців після набуття чинності цього законопроекту в силу в якості закону власник цінних паперів (або його спадкоємець) не звернуться в компанію щодо відкриття рахунку, то такий власник буде вважатися таким, що відмовився від прав власності, акціонерне товариство зобов'язане буде само викупити акції не оголосив власника за ринковою ціною - усередненим показником ціни, за якою протягом останніх трьох місяців цінні папери торгувалися на біржі. У разі якщо акції якої-небудь компанії не торгуються на біржі, то їх ринкову вартість повинен визначити оцінювач.
Компанії можуть зловживати новими нормами закону.

Нові норми законодавства можуть спровокувати зловживання з боку деяких компаній. Ні для кого в Україні не є великим секретом той факт, що ціну акції на біржі можна "намалювати" практично будь-яку. У разі якщо емітент дійсно захоче знизити вартість викуповуються цінних паперів, то для цього йому буде цілком достатньо просто поторгувати паперами на біржі між пов'язаними компаніями за необхідною ціною.
Відповідно до закону, акціонерне товариство має спрямовувати на рахунок Центрального депозитарію гроші за придбані акції. Втім, колишній власник цінних паперів може звернутися до компанії з вимогою повернути ці кошти йому.
Відзначимо, що норма, згідно з якою можна проводити примусовий викуп акцій, породило серйозні суперечки навіть в середовищі професіоналів. На думку експерта з фінансових ринків, необхідно такі акції зберігати вічно, до запитання, на спеціальному рахунку Центрального депозитарію. При цьому із закону має бути вилучена норма щодо примусового продажу цінних паперів.
Експерт вважає, що примусовий викуп цінних паперів у "сплячих" акціонерів суперечить українській Конституції, зокрема - 41-й статті Основного закону, яка закріплює непорушність права приватної власності. Єдиним винятком повинна стати "суспільна необхідність", оскільки сама процедура викупу є досить умовною - кому саме платить емітент незрозуміло. Крім того, незрозуміло, чи захочуть платити власники великих пакетів акцій, оскільки в даному випадку, на відміну від процедури "сквіз-аут" (обов'язкового продажу акцій мінорними акціонерами крупному власникові акцій), концентрація 95 відсотків статутного капіталу не потрібно.
Олексій Кий, який очолює Професійну асоціацію реєстраторів і депозитаріїв, також підкреслив, що право приватної власності є священним, особливо якщо враховувати необхідність повернення довіри до ринку - необхідно організувати колективний облік цінних паперів, що належать "сплячим" акціонерам на спецрахунках в депозитарних установах.

Втім, є й інша точка зору: юрисконсульт Наталія Гончарук пояснила, що тут мова йде, переважно про суми в 10 гривень, і акціонерам процедура продажу або дарування цих паперів може в підсумку вийти навіть дорожче їх вартості. В даний час акціонери масово відправляють у депозитарні установи листи, в яких просять просто дати їм спокій. За словами юриста, вони захищають кожного, хто просить "забрати і залишити в спокої", і багато хто, кого примусово позбавлять права власності на цінні папери, і нібито постраждалі від "пограбування", ще й "спасибі" за це скажуть.