Скачати Держоргани так і не стали помічниками для бізнесу України

На думку українського бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети, державні органи України так і не стали для бізнесу помічниками. Більш детально думку бізнес-омбудсмена про відносини між бізнесом та державними органами в країні.


Видання "Форбс-Україна" зазначає, що Альгірдас Шемета, раніше два рази займав у себе в Литві посаду голови Міністерства фінансів, уже увійшов в історію України - наприкінці минулого року Верховна Рада затвердила його на посаді першого бізнес-омбудсмена. Тепер його обов'язок - захист інтересів українського бізнесу перед владою - бізнес-омбудсмен повинен виступати медіатором у конфліктах, що виникають між представниками бізнес-спільноти та органами влади. У своєму інтерв'ю виданню Шемета пояснив, що пріоритетом у його діяльності є захист інтересів українського бізнесу.

Три напрями діяльності бізнес-омбудсмена.

За його словами, поява в країні подібної структури надає представникам бізнесу можливість подати скаргу на дії державних органів або ж поскаржитися на бездіяльність з їхнього боку. Основна робота бізнес-омбудсмена полягає в тому, щоб прийняти дані звернення, оцінити їх, і в разі якщо вони небезпідставні, дати всі необхідні рекомендації щодо усунення виниклої проблеми і перешкоджанню її повторної появи.
Другим аспектом діяльності захисника прав бізнесмена в Україні є видача систематичних рекомендацій державним органам - дані рекомендації спрямовані на поліпшення бізнес-клімату в країні в цілому. Є ще третій, також дуже важливий напрямок діяльності бізнес-омбудсмена - моніторинг самої різної інформації, і проведення її аналізу з метою подальшого ініціювання розслідування здійснюваних владою дій.

Рада бізнес-омбудсмена, до якого входять 14 осіб, хоче створити в Україні систему, в рамках якої у бізнесу була б можливість простежити весь процес роботи даного органу, починаючи з моменту подачі бізнесменом скарги. Повинні бути встановлені чіткі правила і терміни розгляду поданих звернень, а результати їх розгляду мають бути доступними. Наприклад, для скарг будуть визначені категорії: в одну потраплять ті, які вимагають негайної реакції, в іншу - скарги, розгляд яких зможе піти на користь відразу всієї галузі, а не тільки одному, окремо взятому суб'єкту. Шемета нагадав, що згідно прийнятим міжнародним стандартам, на розгляд однієї поданої скарги відводиться, в середньому, від 6 до 8 тижнів.

Бізнес-омбудсмен розповів, що він вже зустрічався не тільки з представниками українського бізнесу, але і з представниками різних міністерств, відомств та асоціацій, оскільки дуже важливим моментом є отримання якомога повнішої картини ситуації, що склалася. Проблеми, які є в Україні, зрозумілі - якщо говорити про питання регулювання діяльності бізнесу, то тут, в першу чергу, бізнесмени скаржаться на роботу митної служби та податкових органів. Йдеться, зокрема, йде не тільки про корупцію, а й про деякі процедурних моментах, таких як заплутаність процесів або тривалість розгляду питань: все це створює для бізнесу вельми некомфортні умови.
В Україні державні органи продовжують вважати себе не помічниками бізнесу, а контролерами - Шемета.
Пояснюючи ситуацію в Україні ситуацію, Альгірдас Шемета зазначив, що одним з основних моментів тут є ставлення державних органів до бізнесу: вони як і раніше продовжують вважати себе не помічниками бізнесу (як це повинно бути), а його контролерами. В кінці 90-х років в Литві була проведена відповідна реформа, і після її реалізації була змінена сама суть державних органів: їх основною функцією стало надання допомоги бізнесу з найширшого спектру питань - від питань оподаткування і до питань безпеки.
Частина українського бізнесу працює в тіні, проте, за словами Шемети, тіньова економіка існує не тільки в Україні. Для того щоб посприяти виходу бізнесу з тіні, необхідно спрощувати існуючі правила, спрощувати процедури, а також спрощувати всю існуючу систему в цілому. Він розповів, що навіть в процесі створення Ради бізнес-омбудсмена довелося зіткнутися з багатьма, зовсім марними діями, які, тим не менш, доводиться виконувати для того, щоб працювати прозоро і легально.

Дуже часто на саму суть питання не звертають ніякої уваги, при цьому дуже пильно спостерігають за дотриманням усіх формальностей - слів, розділових знаків, і так далі. Якщо подана заявка не відповідає якимось формальним вимогам, то все просто повертається на вихідну позицію. Подібні, вельми затягнуті процедури, вимагають наявності величезного терпіння, підвищуючи при цьому витрати на ведення легального бізнесу. Тому і виникає ситуація, коли для ведення прозорого бізнесу немає ніякого стимулу.
Розповідаючи про те, як Рада має намір стежити за виконанням даних їм рекомендацій, Шемета пояснив, що державні установи будуть надавати інформацію про впровадження змін, про виконану роботу, тоді як Рада буде уважно за цим спостерігати. У разі невиконання рекомендацій, спершу про це буде сказано самому установі, а якщо і після цього не буде ніякого результату, то почнеться тиск вже через засоби масової інформації.