Скачати Маріупольці вважають Широкино головним форпостом оборони міста

Невелике селище Широкино останнім часом набув стратегічну важливість, адже даний населений пункт практично не припиняють обстрілювати російсько-терористичні війська, застосовуючи при цьому всім навіть заборонене новими мінському домовленостями озброєння.


Привертає увагу факт того, що Широкино знаходиться всього в 20 кілометрах від Маріуполя, на який явно націлені окупанти.
Виходячи з поточного стану справ, прості маріупольці вважають Широкино головною опорою оборони власного міста. У цьому впевнений і колишній губернатор Донецької області Сергій Тарута, у якого в Маріуполі на сьогоднішній день все ще проживають мати і рідний брат, через що чиновник і великий підприємець зацікавлений у відсутності російських найманців в представленому районі. Сергій Тарута висловив власне ставлення до найбільш актуальних на даному етапі темам, серед яких економічна ситуація на Донбасі, ймовірна повномасштабна атака терористів, боротьба Києва з олігархами і багато іншого.

Для початку екс-губернатор нагадав про те, що розкритиковане депутатами будівництво фортифікаційних інженерних споруд в районі Маріуполя він ще в серпні минулого року ініціював разом зі своїми найближчими соратниками. Тоді бандитські формування в черговий раз активізували бойові дії, через що особливої актуальності набула необхідність захищати мирне населення. Протягом усього цього часу уповноважені посадові особи продовжували зміцнювати існуючу лінію оборони, яка постійно посилюється і вдосконалюється. Все це стримує амбіції агресора в плані окупаційної діяльності в напрямку Маріуполя. У той же час з основними організаційними питаннями всі високопоставлені критики відповідного заходу можуть безпосередньо звертатися до керівництва сектора "М". При цьому всім неможливо знайти одного конкретно взятого відповідального фахівця, адже це ж керівництво змінюється фактично раз на три місяці.

Сергій Тарута в черговий раз озвучує відповідні претензії до централізованої влади. Депутати можуть скільки завгодно критикувати оборонну діяльність Маріуполя, але вони самі ні копійки в ці процеси не вкладають. За словами колишнього губернатора, всі споруди зводяться виключно завдяки місцевій владі, підприємцям, волонтерським службам і простим жителям, які не бажають ставати частиною так званого "Русского мира". Все це часу держави не займалося виключно думками про те, що потрібно робити далі. Починаючи з листопада 2014 року, президент, прем'єр-міністр, глава РНБО і багато інших високопоставлені представники політичної еліти в країні отримували листи з вимогами про активізацію в плані захисту Маріуполя. Лише 3 тижні тому уряд прийняв рішення про подальше виділення 860 мільйонів, які повинні піти на будівництво перших трьох ліній оборони. Сама критика з боку депутатів є необґрунтованою, адже жоден з них не орієнтується в ситуації. Сидячи в кабінеті в Києві, складно оцінити реальну обстановку на фронті і в прилеглих районах.

Широкино для Маріуполя - символ порятунку і оборони.

Сергій Тарута з жалем констатує факт того, що ще в минулому році командування антитерористичної операції вже вкотре допустило стратегічну помилку, залишивши свої позиції в районі Широкино. На даний момент окупаційне військо якраз використовує даними прорахунком високопоставлених українських військовослужбовців. Тепер невелике селище реально приміряв на себе статус черговий буферної зони. Якби бійцям АТО в січні дозволили б зайняти Широкино, то можна було б уникнути проблем у мікрорайоні Східний.
Варто подякувати Турчинова за наказ про необхідність заняття позиції в представленому селищі. Жителі Маріуполя в той же час продовжують переживати саму справжню трагедію, адже їм постійно доводиться перебувати в напрузі. Люди цілком обгрунтовано побоюються того, що в разі здачі Широкино російські війська в найкоротші терміни опиняться в їхньому місті, після чого позбутися від них буде не так вже й просто. Вже є маса таких прикладів.

За рік битв з ворогом був отриманий важливий досвід, який підказує, що члени моніторингової місії ОБСЄ з різних причин явно не справляються зі своїми функціональними обов'язками. Сенс їх присутності на Донбасі через триваючі бойових дій і відсутності належної реакції з боку Заходу розсудливими експертами зовсім не проглядається. Агресивна поведінка бойовиків зайвий раз демонструє те, що абсолютно все одно те, що фіксуються порушення Мінських домовленостей з їхнього боку. Навіть якщо представники ОБСЄ зможуть протягом всього періоду подальшого російсько-українського конфлікту перебувати в зоні АТО, то існують сумніви в тому, що спостерігачі зможуть своєчасно попередити українську сторону про повномасштабні провокації з боку бойовиків. Якщо говорити об'єктивно, то навряд чи в найкоротші терміни можна підготувати гідну відповідь цим агресивним діям.