Розділи сайту
Головні новини
Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги

Книги українською » Українські народні казки » Як лисиця-черниця пiвня сповiдала
загрузка...

Скачати Як лисиця-черниця пiвня сповiдала

Повідомити про помилку
  • Розділ: Українські народні казки |
Як лисиця-черниця пiвня сповiдалаНе раз лисиця навiдувалася до одного мужика в курятник, хотiлося їй курятинкою поласувати, так усе нiяк не вдавалося. Пiвень як почує шерех — i почне кукурiкати, а собаки збiжаться на пiвнячий лемент i проженуть лису знадвору.

От i придумала раз лисиця, як пiвня обдурити. Кури рилися на городi в картоплi, шукали там усяких комашок. Лисиця нарядилася черницею, узяла чiтка з реп’яхiв i пiшла до курей. Пiдiйшла i говорить:

— Здрастуйте, раби божиї!

— Здраствуй, матiнка! — вiдгукнулися кури. — Вiдкiля бог несе?

— Так от йду з пустелi, з П’ятницького монастирю, тримаю шлях на святi гори, йду святим мощам поклонитися. Ступайте ви зi мною.

— Нi, матiнка, вуж ми вiд свого будинку нiкуди не пiдемо, — вiдповiв пiвень, — нам молитися немає потреби, у нас грiхiв немає.

— Ах ти, такий грiховодник, такий безбожник, як ти смiєш говорити, що грiхiв у тебе немає? Адже ти, пiвнику, великий грiшник, тебе ворог поплутав. Ти подумай, у тебе стiльки грiхiв, що й у мiшок не забереш, i як тiльки тебе господь бог терпить!.. Адже за законом жити тiльки з однiєю дружиною покладено, а в тебе їхнiй бiльше десятка. За такий великий грiх треба тобi усi святi мiсця обiйти, i тодi ти вiд усiх грiхiв не вiдкупишся. I як тобi тiльки не соромно? Йди, я тебе посповiдаю, бог тобi половину грiхiв зменшить.

Не хотiв пiвень до лисицi пiдходити, зупинився. А лисиця i говорить:

— Ти чого ж, пiвнику, соромишся? Я тобi добра бажаю. Посповiдайся, раб божий, а то на тiм свiтi мiсця собi не знайдеш. У смолi будеш день i нiч кипiти, вiка вiчнi вiдтiля не виберешся!

Злякався пiвень вiчних мучень, погодився посповiдатися. Пiдiйшов до лисицi, нахилив голову, — а вона його цап за крильця i говорить:

— Не гiдний ти, пiвник, жити на бiлому свiтлi. За твої грiхи тяжкi я повинна тебе смертi зрадити, а то нiколи ти грiхiв не замолиш i будеш тiльки курей у грiх уводити.

Бачить пiвень, що потрапився в лихо, i почав придумувати, як би йому лису обдурити.

Кури одна за iншою в двiр утекли, а пiвень у неволi залишився. Почав пiвень лису умовляти:

— Вiдпусти мене, матiнка, я бiльше грiшити не буду.

— Так про що ти, пiвнику, клопочеш, чи не все рiвно тобi вмирати, чи нинi, чи завтра?

— Так я знаю, один раз помирати, а от бачиш дiло яке: усi домашнi птахи зговорилися заснувати жiночий монастир — кури, качки, гусаки пострижуться в черницi, а мене за мiй дзвiнкий голос дияконом вибрали. Хотiлося б менi послужити богу, може вiн менi грiхи i вiдпустить. Так, крiм того, доручили менi птахи знайти iгуменю: так чи не будеш так добра, може погодишся iгуменею стати?

— Отчого ж! Я по монастирях ходила, монастирськi порядки знаю.

— Ну от i добре, ти побудь, матiнка, отут, а я пiду своїм оголошу, що знайшлася, мол, iгуменя, а за тобою негайно ктитор прийде i помiчник ктитора, вони з тобою зговоряться.

Лисиця пiвня вiдпустила i подумала про себе: «От вуж коли я поласую, тепер весь птах вiд мене не пiде!»

Прийшов пiвень на свiй двiр, побачив собак i говорить:

— Бiжiть скорiше на город, подивитеся, що там за морока з’явилася? Прийшла якась черниця, хотiла мене задушити.

Собаки кинулися на город i прямо до лисицi. Лисиця злякалася, кинулася бiгти, скинула iз себе рясу — i до рiки. Добiгла i пустилася уплав по водi. Собаки за нею. Лисиця, переправивши на iнший берег, забiгла на огiрковi гряди, зняла з пугала шапку i свiтку, скорiше надягла на себе, вискочила через кущ i нацьковує:

— Куси! Куси! Тримай її! Тримай!

Собаки запитують:

— Чи не бачив ти, мужик, лисиці?

— Бачив, вона тiльки що пробiгла, геть у той лiсочок подалася.

Кинулися собаки з усiх нiг навздогiн. А лисиця тим часом в очеретах сховалася. Забiгли собаки в лiсок, понюхали—понюхали i додому повернулися. Лисиця, побачивши човен на березi, сіла в нього i поплила вниз по рiцi. Собаки, повернувши з погонi, уже переплили рiку. Побачила лисиця собак i говорить:

— Ну що ж, ви наздогнали лисицю?

— Нi, не наздогнали, вона десь сховалася. Як у воду канула, проклята, нiде не бачити. А переодягнена лисиця i говорить:

— Ви, собаки, не гiднi лису розiрвати. Вона набожна, у всiх монастирях побувала, усi святi мiсця обiйшла, i чоловiк у їй є, не те що у вас — ви зграями бiгаєте... Вас би, грiшникiв, утопити випливало!

Собаки послухали—послухали, що говорить фальшивий мужик, а потiм далi поплили. А лисиця погналася за ними на човнi i хотiла утопити. Собаки бачать, що до берега ще далеко, плисти незмога, кинулися до човна, щоб за неї вчепитися. А лисиця собак по головах веслом стала бити i вiдiгнала.

Борсалися—борсалися собаки у водi, поки не потонули. Лисиця причалила до берега, вилiзла з човна i додому направилася.

Дочекавшись ночi, рушила лисиця знову до курятника: тепер уже йшла вона смiлiше, знала, що собаки потонули. Пiдiйшла до курятника, подивилася, бачить — сидять кури високо, не шелохнутся, мiцно сплять. Повертiлася лисиця в курятника до зорi, поки пiвень прокинувся i закричав:

— Ку—ка—реку!

Лисиця в курятник не пiшла, а говорить через кут:

— Ти хiба, петушок, не спиш?

— Ні.

— Так злети до мене, я тобi розповiм, як ми учора твого ворога карали. Ти, видно, думав, що це черниця була, ан ні. Йди, я тобi усе розповiм.

Показалося пiвню спросоння, що з ним говорить собака, i вiн сміло злетiв iз сiдала, а потiм вискочив з курятника. А за курятником замiсть собаки лиса виявилася. Потрапив пiвень лисицi в зуби. Мiцно—премiцно лисиця схопила пiвня зубами за горло i кинулася знадвору на городи i далi.
  • Коментарі до книги [0]
<
<
Разом з цим завантажують:
  • Казка - Звірі під пануванням лева
  • Як чоловік і ведмідь ґаздували
  • Казка - Іван мужичий син
  • Про гору, що верхом сягала неба
  • Чорт-змій і запродані діти