Розділи сайту
Головні новини
Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги

Книги українською » Українські народні казки » Як лисиця зробила чоловіка багачем
загрузка...

Скачати Як лисиця зробила чоловіка багачем

Повідомити про помилку
  • Розділ: Українські народні казки |
Як лисиця зробила чоловіка багачемБув Іван найбідніший в селі, бо лиш мав три курці, і за того ся з нього посмівали і казали, що він багач. А він не мав хати, лиш сидів в застайці (колибі) та й там тримав свої кури. Раз приходить лисиця і каже:

— Іванчику-багачику, дай мені одну курочку, та покладу тебе на багача.

Він дав. Лисиця з’їла курку та й знов іде до нього й каже:

— Іванчику-багачику, дай мені другу курку, та покладу тебе на багача.

Він дав. Лисиця з’їла і тоту курку. Та знов іде до нього і каже:

— Іванчику, дай мені третю курочку, та покладу тебе на такого багача, як сама Горголиця.

Дав він, лисиця з’їла. Іде знов до нього і каже:

— Веди мене на ярмарок.

Він повів, а лисиця каже:

— Знаєш, що ти маєш правити за мене?

Він каже:

— Ні.

А вона каже:

— Аби-с правив триста палиць.

Приводить на ярмарок, а йому кажуть:

— Що ти хочеш за лисицю?

А він каже:

— Триста палиць.

Вони дали, він взяв та й пішов. Лишень прийшов під застайку, а лисиця за ним — цуп! Він як пішов, а лисиця поїла тим руки, що її купили, та й утекла за ним. Вона каже:

— Бери мене, Іване, на ярмарок!

Він взяв, а вона каже:

— Аби-с за мене правив триста рукавиць.

Приходить на ярмарок, а йому кажуть:

— Що хочеш за лисицю?

Він каже:

— Триста рукавиць.

Вони дали, він взяв та й пішов. Лишень він під застайку, а лисиця за ним — цуп! А вона так, як перше, поїла руки тому, що купив, та й утекла. Вона каже:

— Бери мене, Іване, на ярмарок та аби-с правив за мене триста шапок.

Він взяв, приводить на ярмарок, йому кажуть:

— Що ти хочеш за лисицю?

Він каже:

— Триста шапок.

Вони дали, він взяв та й пішов, а лисиця за ним в застайку — цуп! Вона поїла тому, що купив, руки та й втекла. Каже:

— Бери, Іване, та й ідім до царя в старости!

А то був цар та мав таку доньку, що над неї не було. А то і цар був такий, що над нього не було багатшого на цілий світ. Іван каже:

— Та же ми бідні! А вона каже:

— Не бійся того, лиш бери палиці, шапки і рукавиці.

Взяли вони та й пішли. Приходять над ріку, а там ся купала царівна на ріці. Каже лисиця:

— Мечім отут все, а вона ме гадати, що то ми ся затопили. Бо ми як прийдем до царя, то він ме казати, чого ми ідем до нього в старости такі бідні. То ми будем казати, що ми були багачі, що лиш хіба цар такий багатий, але нас вода потопила.

Прийшли до царя, а цар каже:

— Чого ви, такі бідні, прийшли до мене? А лисиця каже:

— Ми в старости. А цар каже:

— Таже ви бідні, а де ж би я дав доньку за вас? А лисиця каже:

— Таже, гм... хіба лиш цар були такі багаті, як ми, але нас вода потопила таки перше.

А царівна каже:

— Так єсть, тату, я сама виділа, як ся купала, що то таке несло, що аж страх.

Цар повірив, бо вона правду казала; вода несла тоті рукавиці та тото, що вони наметали в воду. А цар каже до слуг, аби внесли шовкове лудиння. Внесли, а лисиця каже:

— Ні, не таке, краще було в нас.

Цар сказав внести срібне. Внесли. Лисиця каже:

— Ні, ще краще було в нас.

Цар казав внести золоте, що найкраще лудиння в нього. Внесли, а лисиця каже:

— Отаке саме в нас було. Цар каже:

— Но, коли так, то я дам за тебе свою доньку. Лисиця каже:

— Добре.

Висватали, зробив цар весілля і Іван также і своє весілля. А відтак каже до лисиці:

— А я тепер де приведу молоду? Лисиця каже:

— Не бійся, ми приведемо до Горголиці.

І вибралися. Взяв Іван царівну з собою, та й цар також пішов. Ідуть, а лисиця напереді. Аж пасуть стадарі стадо товару, а лисиця ся питає:

— Чиє стадо пасете?

А вони кажуть, що пані Горголиці. А лисиця каже:

— Не кажіть, що папі Горголиці, але Івана-багача, бо іде цар Филистин та й вас вистинає.

А Іван лиш ся подивив на свою застайку та й прийшов. Іде цар та Іван і бояри, аж стадарі пасуть стадо товару. Питає цар:

— Чий товар?

Стадарі кажуть, що Івана-багача. Цар каже:

— Добре!

Та й прийшли дальше. А лисиця іде дальше наперед та де знайде слуги Горголиці, та все каже, аби казали, що Івана-багача.

— Як не мете так казати, як я кажу, то іде цар Филистин та й вас вистинає.

Цар іде та ся все питає:

А чиї ви пасете худоби?

А вони всі кажуть, що Івана-багача. Цар все каже:

— Добре!

А Іван лиш ся сміє з радості. Аж набігає лисиця до пані Горголиці, а там двори багато крашені, як у самого царя, а слуг та служниць більше, як у царя на весіллі народу було. А лисиця каже:

— Чиї се хати?

Вони кажуть, що пані Горголиці. А лисиця каже:

— Не кажіть, що пані Горголиці, бо іде цар Филистин, то вас всіх вистинає.

А Горголиця з печі каже:

— Та й мене? А лисиця каже:

— Та й тебе, пані Горголице!

— А де я вере бих ся сховала? Лисиця каже:

— В дуба.

Горголиця послухала та й пішла в дуба. Приходить цар, а то слуги та служниці наварили їсти та пити більше, як у самого царя. А цар каже:

— Чиї се хати?

А слуги, служниці і лисиця кажуть, що Івана-багача. Сіли за стіл, п’ють та їдять, а далі кажуть:

— А де стріляти?

А лисиця каже:

— В дуба.

Взяли стріляти в дуба, розстріляли Горголицю в дубі, лиш гній став з Горголиці. А Іван став паном на Горголичиних маєтках. Отак лисиця за три курці поклала Івана багачем, Так вони жили, доки жили.
  • Коментарі до книги [0]
<
<
Разом з цим завантажують:
  • Іванко — цар звірів
  • Силач
  • Казка - Карликова пищалка
  • Казка - Іван мужичий син
  • Казка - Багач без носа