Розділи сайту
Головні новини
- Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
- За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
- Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
- Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
- Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
- Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
- Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
- Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
- Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги
В давнину ніхто ніяких тварин не мав права забити.
В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його.
На цих основах всі господарі виганяли як коня, барана, гусака, селезня, півня.
От зібралися вони всі та й думають. «От десь би переночувати».
Кінь і каже;
— Колись я з своїм господарем їздив далеко, і десь отут є хлів, отам і переночуємо.
Коли вони найшли той хлів, то побачили, що він без дверей. Півень поліз на дах, гусак в кутку примостився, качур в другому присів, а кінь, віл та баран залишились за сторожів біля входу.
Самі між собою журились, кому лягти проти дверей.
Кінь каже.
— Я стану.
Віл.
— Я стану.
Баран.
— Я збоку ляжу.
Іде вовк, а погода така погана — сніг, дощ. Назустріч — лисиця, а вовк до неї.
— Кумо, якого чорта втікаєш?
Лисиця.
— Кум, та хотіла сховатись, а там такі рогалі, що невідомо, скільки живу, то такого чуда не бачила.
— Це велика здобич, ходім, кумо, скористаємось.
Лисиця.
— Кумцю, я боюсь.
Згодом пішли. Вовк попереду, лисиця за ним.
Коли вовк попав межи сторожі, то віл вовка до стіни придавив, кінь сполохався, задніми ногами б’є по боках. Баран, розгнівавшись, б’є вовка в лоб, гусак з переляку починає сопіти.
— Пе-пе-пе.
Качур собі.
— Так-так, так-так.
Півень на горищі.
— Ку-ку-рі-ку!
Коли вовк вирвався з цієї кузні, то каже.
— Ковалі добрі на землі, а вгорі ще кращі, бо все кричав. «Подай сюди!»
Книги українською » Українські народні казки » Як було у давнину
загрузка...
Скачати Як було у давнину
- Розділ: Українські народні казки
|
В давнину ніхто ніяких тварин не мав права забити.В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його.
На цих основах всі господарі виганяли як коня, барана, гусака, селезня, півня.
От зібралися вони всі та й думають. «От десь би переночувати».
Кінь і каже;
— Колись я з своїм господарем їздив далеко, і десь отут є хлів, отам і переночуємо.
Коли вони найшли той хлів, то побачили, що він без дверей. Півень поліз на дах, гусак в кутку примостився, качур в другому присів, а кінь, віл та баран залишились за сторожів біля входу.
Самі між собою журились, кому лягти проти дверей.
Кінь каже.
— Я стану.
Віл.
— Я стану.
Баран.
— Я збоку ляжу.
Іде вовк, а погода така погана — сніг, дощ. Назустріч — лисиця, а вовк до неї.
— Кумо, якого чорта втікаєш?
Лисиця.
— Кум, та хотіла сховатись, а там такі рогалі, що невідомо, скільки живу, то такого чуда не бачила.
— Це велика здобич, ходім, кумо, скористаємось.
Лисиця.
— Кумцю, я боюсь.
Згодом пішли. Вовк попереду, лисиця за ним.
Коли вовк попав межи сторожі, то віл вовка до стіни придавив, кінь сполохався, задніми ногами б’є по боках. Баран, розгнівавшись, б’є вовка в лоб, гусак з переляку починає сопіти.
— Пе-пе-пе.
Качур собі.
— Так-так, так-так.
Півень на горищі.
— Ку-ку-рі-ку!
Коли вовк вирвався з цієї кузні, то каже.
— Ковалі добрі на землі, а вгорі ще кращі, бо все кричав. «Подай сюди!»
- Коментарі до книги [0]
|
<
|
<
|