Розділи сайту
Головні новини
- Магія чисел: як дата твого народження визначає твою долю
- За законами нумерології в нашій даті народження закладено особливу кількість долі, яка визначає не тільки характер, а й шлях у житті. Ми дізналися, як його правильно розрахувати – і жити у гармонії із собою.
- Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
Фонд Unchain Fund запустив банківську картку, на яку регулярно надсилає €25 для жінок та дітей.
- Як подати заявку на компенсацію втраченого через війну житла?
- Отримати компенсацію за втрату житла через бойові дії тепер можна через мобільний додаток..
- Українські лікарі та психологи консультують безкоштовно та онлайн. Куди звертатися за допомогою
- Клініки, сервіси та платформи, які допоможуть подбати про фізичне здоров'я та ментальний стан
- Житло для біженців. Адреси, сайти, телефони, телеграм-канали, що допоможуть знайти притулок в Україні.
- Укрзалізниця вже кілька днів поспіль запускає додаткові потяги на Західну Україну зі Східної, щоб евакуювати мешканців із територій, де окупант веде агресивні бойові дії. Ось список контактів, які допоможуть виїхати з небезпечної території та знайти тимчасове житло на Західній Україні.
Авторизація
Найпопулярніші книги
В одному селі покохав бідний парубок панську доньку. Не знав хлопець, що також сподобався дівчині, тому й боявся пропонувати руку й серце.
Аж якось закоханим довелося розмовляти по щирості.
— Ти — багата, а я — бідний! Колись докорятимеш, що живу у приймах, — засмучено зізнався юнак коханій.
— Повір, любий, що такого ніколи не станеться, адже ціную тебе за скарб у душі! — запевняла дівчина.
Невдовзі пара одружилася, й подарував заможний батько дочці ділянку землі та чимало грошей. Звели молодята світлу хатину й почали господарювати. Рівно за рік народився синочок. Щастю подружжя не було меж!
Аж одного разу чоловік прийшов додому стомлений і попросив дружину насипати вечерю.
— Хіба я служниця? — обурилася жінка. — Повинен бути вдячний, що взяла тебе, бідняка, у прийми!
Чоловік аж зблід:
— Чи не попереджав, що колись згадаєш мої злидні?..
Зібрав речі й подався у світи. Найнявся в чужому краю на службу до старенького подружжя.
Працював чесно. Полюбили його дідусь і бабуся, як рідного сина, та сумував наймит, бо дружина й синочок не забувалися. Минули роки, й настав день, коли чоловік подякував господарям за добро й зібрався в дорогу.
Старенький попросив дружину, щоб спекла дві хлібини. А потім узяв одну паляницю, надрізав, вибрав м’якушку, непомітно насипав у порожнину золотих монет і поклав на дно торби зі словами:
— Цю паляницю дістанеш уже вдома! А верхню можеш їсти дорогою. Ти чесно служив, тому даю тобі дві хлібини і три поради: коли побачиш, як хтось сперечається — не втручайся; якщо хтось опиниться в біді — допоможи; а коли розгніваєшся й захочеш вчинити щось погане — не поспішай!
Чоловік подякував і пішов. Минав одне село, а там жінки сваряться. Згадав мандрівник дідову пораду й пішов далі. Біля лісу побачив хлопця, який ніяк не міг витягти воза з канави. Допоміг парубкові, й той пригостив смачними яблучками, ще й підвіз трохи. Знову чоловікові дідова порада в нагоді стала.
Повернувся до рідного села. Підійшов до хати, зазирнув у вікно: дружина обід на стіл подає, якогось парубка пригощає й так ніжно всміхається, що чоловік ледве втримався, щоб не загрюкати в шибку. Згадавши третю пораду діда, подумав: «Виконав дві, треба дотриматися й останньої». Тому спокійно постукав у двері й увійшов до оселі.
Щойно переступив поріг, як дружина підбігла й ухопила в обійми.
— Синку, батько повернувся! — вигукнула радісно.
Парубок теж пригорнувся. Ото було щастя!
— Чому ти нас залишив? — за обідом запитала дружина в коханого.
— Хотів заробити грошей, а приніс мудрість і паляницю. Скуштуйте ж мого хліба!
Дістав із торби гостинець, ледве надрізав — як із нього посипалося золото! Зрозумів чоловік, як добрий дідусь віддячив за чесну працю.
Книги українською » Українські народні казки » Дві хлібини та три поради
загрузка...
Скачати Дві хлібини та три поради
- Розділ: Українські народні казки
|
В одному селі покохав бідний парубок панську доньку. Не знав хлопець, що також сподобався дівчині, тому й боявся пропонувати руку й серце.
Аж якось закоханим довелося розмовляти по щирості.
— Ти — багата, а я — бідний! Колись докорятимеш, що живу у приймах, — засмучено зізнався юнак коханій.
— Повір, любий, що такого ніколи не станеться, адже ціную тебе за скарб у душі! — запевняла дівчина.
Невдовзі пара одружилася, й подарував заможний батько дочці ділянку землі та чимало грошей. Звели молодята світлу хатину й почали господарювати. Рівно за рік народився синочок. Щастю подружжя не було меж!
Аж одного разу чоловік прийшов додому стомлений і попросив дружину насипати вечерю.
— Хіба я служниця? — обурилася жінка. — Повинен бути вдячний, що взяла тебе, бідняка, у прийми!
Чоловік аж зблід:
— Чи не попереджав, що колись згадаєш мої злидні?..
Зібрав речі й подався у світи. Найнявся в чужому краю на службу до старенького подружжя.
Працював чесно. Полюбили його дідусь і бабуся, як рідного сина, та сумував наймит, бо дружина й синочок не забувалися. Минули роки, й настав день, коли чоловік подякував господарям за добро й зібрався в дорогу.
Старенький попросив дружину, щоб спекла дві хлібини. А потім узяв одну паляницю, надрізав, вибрав м’якушку, непомітно насипав у порожнину золотих монет і поклав на дно торби зі словами:
— Цю паляницю дістанеш уже вдома! А верхню можеш їсти дорогою. Ти чесно служив, тому даю тобі дві хлібини і три поради: коли побачиш, як хтось сперечається — не втручайся; якщо хтось опиниться в біді — допоможи; а коли розгніваєшся й захочеш вчинити щось погане — не поспішай!
Чоловік подякував і пішов. Минав одне село, а там жінки сваряться. Згадав мандрівник дідову пораду й пішов далі. Біля лісу побачив хлопця, який ніяк не міг витягти воза з канави. Допоміг парубкові, й той пригостив смачними яблучками, ще й підвіз трохи. Знову чоловікові дідова порада в нагоді стала.
Повернувся до рідного села. Підійшов до хати, зазирнув у вікно: дружина обід на стіл подає, якогось парубка пригощає й так ніжно всміхається, що чоловік ледве втримався, щоб не загрюкати в шибку. Згадавши третю пораду діда, подумав: «Виконав дві, треба дотриматися й останньої». Тому спокійно постукав у двері й увійшов до оселі.
Щойно переступив поріг, як дружина підбігла й ухопила в обійми.
— Синку, батько повернувся! — вигукнула радісно.
Парубок теж пригорнувся. Ото було щастя!
— Чому ти нас залишив? — за обідом запитала дружина в коханого.
— Хотів заробити грошей, а приніс мудрість і паляницю. Скуштуйте ж мого хліба!
Дістав із торби гостинець, ледве надрізав — як із нього посипалося золото! Зрозумів чоловік, як добрий дідусь віддячив за чесну працю.
- Коментарі до книги [0]
|
<
|
<
|