Скачати Народ скаже, як зав'яже...

Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів'ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою.

Народне прислів'я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. А про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе».

Іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів'їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить — не піймаєш».

Велика сила слова. В народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. Недаремно кажуть: «Давши слово — держись, а не давши — кріпись». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». А ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово — срібло, а мовчання — золото.